Історія успіху з ПриватБанком, або Як студентка з Харкова започаткувала соціальний бізнес

Харків’янкою Катерина Уварова стала не так давно. Як і сотні тисяч переселенців, вона разом із родиною у 2014 році виїхала з Горлівки. Уже на підконтрольній території України закінчила школу, вступила до університету ім. Каразіна. Зараз вона студентка четвертого курсу, але вже два роки називає себе бізнесменкою.

Що таке бізнес, Катерина знає з дитинства. Якраз у рік її народження родина заснувала фірму з виробництва та продажу лабораторного та торгового обладнання, вимірювальної техніки. За чотирнадцять років фірма перетворилася на потужне регіональне підприємство. Керувала нею мама Катерини – Юлія Уварова. Тому все свідоме дитинство дівчина чула про контракти, кошториси, податки та рентабельність.

Ще школяркою Катерина навчалася в БізнесШколі ЮніорБанку. Там її початкові уявлення про бізнес перетворилися на осмислені бізнес-ідеї. Але події 2014 року змінили життя дівчини. Родина виїхала із зони бойових дій спочатку до Бердянська, потім – до Харкова. Увесь бізнес, рухоме та нерухоме майно залишилися на Донбасі.

На новому місці вирішили продовжувати справу – почали вести бізнес онлайн. І у Харкові вже п’ятий рік займаються тим самим, але через інтернет-майданчики. Цікаво, що своїм другим народженням фірма частково зобов’язана й Катерині. Для роботи в мережі підприємству були потрібні власний сайт та інтернет-магазин. І тут у пригоді стали курси веб-дизайну. Після їх закінчення Катерина розробила та запустила онлайн-платформи оновленого підприємства.

Керувати бізнесом продовжила Юлія Уварова, а Катерина вирішила займатися своєю справою. Почала з простого. Розробила декілька оригінальних принтів для футболок. Виготовила першу партію та виставила на продаж вже на власному сайті NADENU.COM. Як то кажуть, новачкам щастить. Молодіжні футболки розійшлися як гарячі пиріжки. Далі – більше. Нові дизайни, розширення лінійки молодіжного та дитячого одягу – і ось вже асортимент представлено не тільки в інтернет-магазині, а й в бутиках Харкова.


Можна було зупинитися та розвивати саме цей напрямок. Тим більше, що бізнес «зайшов», цільову аудиторію знайдено. Але хотілося чогось нового, чогось ще цікавішого. Ідея виникла на тлі активного політичного життя в українському суспільстві. Катерина звернула увагу на численні передвиборчі борди на вулицях міста. Самі банери жили декілька місяців. Потім їх знімали, розміщували інші. А стару банерну тканину просто викидали. Викидали якісний і красивий матеріал.

Катерина не розуміла, чому таку сировину ніхто не використовує повторно. Банерна тканина складається з сітки ПВХ і вінілових полімерів. Один банер може розкладатися до 100 років. Навіщо ж вбивати нашу планету, якщо можна зробити з такого матеріалу довговічну сумку або портфель. Така тканина міцна, добре тримає форму та не промокає. Дівчина вирішила давати бордам друге життя.

Банерна тканина якнайкраще підійшла для пошиву модних сумок, валіз, дитячих рюкзаків, гаманців та портмоне, чохлів для планшетів та ноутбуків.

«На цю продукцію швидко знайшлися покупці, – говорить Катерина Уварова. – Крім того, на бізнес звернули увагу екологи, захисники природи. Мене вже неодноразово запрошували на спеціалізовані виставки, фестивалі. А рекламні агенції та замовники самих бордів безкоштовно постачають красиву та якісну сировину для моїх виробів».

Крім «банерних» сумок, Катерина почала випускати й оригінальні полотняні сумки. Вони саме зараз стають модними і мають поступово витіснити поліетиленові пакети.

«ПриватБанк відіграв важливу роль у моїх починаннях, – наголошує Катерина. – По-перше, це БізнесШкола з мого дитинства. Ще тоді на заняттях я зрозуміла, що все в нашому житті залежить тільки від нас самих. І в світі майже немає нічого неможливого».

Катерині лише дев’ятнадцять років. Багато її однолітків ще навіть не замислювалися над тим, чим хочуть займатися в майбутньому.

«Соціальне підприємництво в Україні зараз не має особливого статусу», – ділиться думками Катерина. – Соціальне підприємництво – це виробництво товарів або надання послуг для вирішення будь-якої соціальної проблеми або створення користі для суспільства, а не для максимізації прибутку для власників підприємства. Тобто – це і для себе, і для людей, і для душі».